Заходи, які застосовуються для протидії домашньому насильству.
Заходи, які застосовуються для протидії домашньому насильству.
1) Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься працівниками поліції і може містити такі заходи:
— зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
— заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
— заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
2) Обмежувальний припис стосовно кривдника виноситься рішенням суду, яким визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
— заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
— усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
— обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
— заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
— заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
— заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається терміном від одного до шести місяців.
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
Особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на безоплатну вторинну правову допомогу ( ст.14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»)
